Сегодня мне Женечка- братик звонил
И встревоженным голосом мне говорил:
«Очень страшный мне сон этой ночью приснился,
Буд-то ты умерла и весь мир изменился»
-Боишься сеструху свою потерять?
-Боюсь, даже очень! - спешил мне сказать.
Так ведь правда, той девочки больше уж нет
Я сама для себя раскрыла секрет
Я отвергла ту жизнь, что вела я вчера
Я хочу перед совестью быть как слеза
Мне противно лукавить, фальшивить и лгать
Не хочу, хоть и косвенно, но воровать
Не хочу с нелюбимым мужчиной я спать
И подарки его для себя принимать
Надоело заниматься мне скучной работой
Хоть и платят нормально и вроде в почете
Хочу быть я свободной и ветру подстать
Хочу быть я счастливой и самой выбирать
Хочу жизнь свою полностью я изменить
Как узнать где мой путь, как мне быть- поступить?
Да зачем мне печалиться, думать о том
Просто Бога спрошу, я ведь помню о нем
Покажи мне, Отец мой небесный, Создатель
Ты поставь на распутье судьбы указатель
Ну куда мне идти, и зачем, для чего?
Даже если страдать, так чтоб было за что
Как же лучше понять, что есть благо нам в том
Что грехи наши ты искупил тем крестом
А как спрошу я себя: «Ну и что, ты другая?»
И отвечу: «Я? Нет, я такая же злая,
Так же я нетерпима к чужим недостаткам
Так же я сквернословлю, когда мне не сладко
Так же мне не хватает к ребенку вниманья
Так же алчна, гневлива, …. но ищу покаянья
Ты прости, мой Господь, мою грешную душу
Научи, как забыть те обиды, что душат
Помоги распознать, твою мудрость узреть
В испытаниях посланных чтоб не скорбеть
Ты привей мне покорность и кротость во всем
Чтобы все в них пороки сгорали огнем.
Прочитано 4348 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рада за вас, сестра, что Господь начал открываться вам и звать за собой. Идите по этому пути, не сворачивайте. И цените - не каждому это даётся.
Ну, и спасибо за искренность стихов!
Кузнецова Наталья
2007-03-14 08:24:59
Наташенька, Бог исцелит все твои раны,дажи мысли! Только позволь Ему!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
